Майстер-клас

Про захід

Колонізація пацієнтів мультирезистентними мікроорганізмами є одним із ключових компонентів поширення антимікробної резистентності у закладах охорони здоров’я. На відміну від клінічно маніфестної інфекції, колонізація часто залишається непомітною, при цьому колонізовані пацієнти можуть бути значущим резервуаром для подальшої передачі збудників. Тривалість носійства окремих MDRO може становити місяці, а частина пацієнтів залишається колонізованою протягом року.

У межах майстер-класу будуть розглянуті сучасні науково обґрунтовані підходи до профілактики передачі MRSA та інших MDRO, назальної та шкірної деколонізації, передопераційної деколонізації, ведення нехірургічних пацієнтів, а також можливості й обмеження деконтамінації травного тракту.

Мета заходу — надати учасникам практичне розуміння того, коли деколонізація є обґрунтованою, для яких категорій пацієнтів вона має найбільшу доказову базу та в яких ситуаціях її рутинне застосування не рекомендоване.

Основні питання для обговорення

• Колонізація, деколонізація та зниження мікробного навантаження: ключові визначення та клінічне значення.
• Роль колонізованих пацієнтів як резервуару MRSA/MDRO та джерела внутрішньолікарняної трансмісії.
• Які мультирезистентні мікроорганізми потребують пріоритезації заходів інфекційного контролю та контактних запобіжних заходів.
• Горизонтальні та вертикальні стратегії профілактики поширення MDRO: стандартні запобіжні заходи, активний епідеміологічний нагляд, контактні запобіжні заходи, деколонізація та універсальні підходи.
• Назальна деколонізація S. aureus та MRSA: застосування мупіроцину, ефективність, ризики невдачі деколонізації та альтернативні підходи.
• Шкірна деколонізація із застосуванням хлоргексидину та її місце у комплексних стратегіях профілактики інфекцій.
• Передопераційний скринінг і деколонізація носіїв S. aureus: доказова база для кардіохірургічних та ортопедичних втручань, а також операцій із високим ризиком стафілококових інфекцій ділянки хірургічного втручання.
• Цільова та універсальна деколонізація: вибір стратегії залежно від категорії пацієнтів та епідеміологічної ситуації.
• Деколонізація нехірургічних пацієнтів: пацієнти відділень інтенсивної терапії, закладів довготривалого догляду та пацієнти після виписки. У ВАРІТ універсальна деколонізація із застосуванням хлоргексидину та назальної деколонізації демонструвала переваги щодо зниження інфекцій.
• Деколонізація носійства грамнегативних MDRO, зокрема 3GCephRE/ESBL-E та CPE/CRE: сучасна доказова база та обмеження. Рутинна деколонізація носіїв 3GCephRE настановами ESCMID не рекомендована.
• Селективна деконтамінація травного тракту (SDD/SOD) у відділеннях інтенсивної терапії: вплив на бактеріємію, вентилятор-асоційовану пневмонію, смертність та потенційні ризики в умовах різного рівня антимікробної резистентності.
• Перспективні підходи до деколонізації MDRO: трансплантація фекальної мікробіоти, пробіотики/пребіотики та бактеріофаги; сучасний рівень доказовості та невирішені питання.
• Практичний алгоритм прийняття рішення щодо деколонізації пацієнта з MRSA/MDRO.

Цільова аудиторія

Лікарські спеціальності:

• «Епідеміологія»;
• «Інфекційні хвороби»;
• «Дезінфекційна справа»;
• «Організація і управління охороною здоров’я».

Усі медсестринські спеціальності відповідно до Номенклатури, визначеної додатком 1 до наказу МОЗ України від 16 квітня 2025 року № 650.

Доповідач

Габріель Бірганд (Gabriel Birgand) — клінічний координатор Європейського комітету з інфекційного контролю (EUCIC) у складі ESCMID, фахівець Університетської лікарні Нанта, Франція; керівник Регіонального центру підтримки профілактики інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (CPias) регіону Землі Луари та Національної програми PRIMO; почесний науковий співробітник NIHR Health Protection Research Unit з питань антимікробної резистентності та інфекцій, пов’язаних з охороною здоров’я, Imperial College London.

Основними напрямами його професійної та наукової діяльності є профілактика інфекцій, антимікробна резистентність, епідеміологія та контроль інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги, профілактика інфекцій ділянки хірургічного втручання, Implementation Science та організаційні стратегії в охороні здоров’я.

Програма заходу

Умови отримання сертифіката

Для отримання сертифіката та 2 балів БПР учасник має пройти підсумкове тестування, яке містить 10 тестових запитань, та надати не менше 80% правильних відповідей.

Структура програми відповідає затвердженій навчальній програмі, яка передбачає вступ, теоретичну частину, практичні приклади, дискусію, відповіді на запитання та підсумкове оцінювання набутих знань.