Про цей курс

Спустошливі епідемії дифтерії, жертвами яких, головним чином, є діти, описані у багатьох країнах протягом всієї історії. У другій половині ХХ ст. завдяки масовій імунізації дифтерійним анатоксином захворюваність на дифтерію швидко знизилася. Найнижчі показники в Україні були зареєстровані у 1976 р – 0,02 на 100 тис. населення. У 90-ті роки Україна пережила епідемію дифтерії. Тоді, за даними МОЗ, захворіли 20 тис. людей, майже 700 померли. Завдяки кампанії масової імунізації вдалося подолати епідемію. Сьогодні в Україні реєструються поодинокі спорадичні випадки.

Проте особливістю дифтерійної інфекції є наявність безсимптомних форм, носіїв збудника дифтерії, за рахунок яких підтримується циркуляція збудника в популяції. Низьке охоплення вакцинацією проти дифтерії дитячого населення (менш як 70%) і значно нижчий рівень охоплення вакцинацією дорослого населення, наявність безсимптомних носіїв збудника створюють загрозливу ситуацію щодо виникнення спалаху і навіть епідемії дифтерії в країні. В 2018 році вийшло оновлене видання ВООЗ «Стандарт епіднагляду за керованими інфекціями. Дифтерія». У документі викладені сучасні підходи до організації епідеміологічного нагляду за дифтерійною інфекцією, визначення випадків дифтерії, ведення клінічних випадків, заходи у вогнищі, правила забору матеріалу для мікробіологічного дослідження та сучасне трактування результатів мікробіологічних досліджень.

На жаль, значна частина лікарів, особливо первинної ланки, ніколи не бачила випадків дифтерії, не дуже обізнана щодо сучасних підходів до імунопрофілактики та заходів реагування при виявленні випадку дифтерії, тому існує нагальна потреба у тематичному навчанні. Онлайн-курс із діагностики дифтерії для сімейних лікарів призначений для медичних працівників первинної ланки, що першими можуть зіткнутися із хворим на дифтерію та надає можливість швидко ознайомитись з оновленими рекомендаціями ВООЗ щодо даної проблеми.