Перейти до головного змісту

Вірусні гепатити В та С

Про цей курс

Вірусні гепатити (ВГ) через їх широку поширеність, особливості шляхів передачі, складнощі діагностування, розвиток серйозних ускладнень хвороби, обмежений доступ до лікування, а також низький рівень усвідомленої поінформованості загального населення та медичних працівників становлять серйозну проблему для системи охорони здоров’я.

Серед вірусних гепатитів найбільшу проблему представляють вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з ВГ.

Хвороби, зумовлені хронічними вірусними гепатитами, а саме цироз печінки та первинний рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома) є значним тягарем для системи охорони здоров’я, оскільки призводять до інвалідності, скорочення тривалості та якості життя працездатного населення та передчасної смертності.

Незважаючи на широке поширення вірусних гепатитів, доступ до їх діагностики та лікування залишається незадовільним – лише 9% осіб з хронічним ВГВ та 20% осіб з хронічним ВГС у світі знають про свій діагноз, з них – лише 8% осіб з хронічним ВГВ та 7,4% осіб з хронічним ВГС відповідно отримують доступ до лікування, попри те, що на сьогоднішній день у світі існують ефективні препарати прямої противірусної дії для лікування ВГС та ефективні лікарські засоби проти ВГВ.

В онлайн-курсі розглядаються основні складові Глобальної стратегії щодо подолання ВГ, а також цілі елімінації до 2030 року та шляхи їх досягнення, висвітлюються основні питання епідеміології, патогенезу, профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів.

Один із блоків курсу містить інформацію про патогенез вірусних гепатитів, шляхи передачі, особливості перебігу захворювання у випадку ко-інфекції із ВІЛ, та ВГВ із ВГД.

Оскільки хворобі легше запобігти, ніж лікувати, окремий блок курсу присвячено профілактиці – роль вакцинації у подоланні ВГВ, шляхи попередження передачі ВГ від матері до дитини, забезпечення безпеки крові, заходи із пост-контактної профілактики та роль програм зменшення шкоду у попереджені нових випадків ВГ серед представників ключових груп.

Окремі блоки присвячено сучасним підходам до діагностики та лікування ВГ. Слухачі курсу матимуть можливість дізнатися більше про препарати прямої противірусної дії, завдяки яким ВГС перестав бути вироком, а став виліковною хворобою. Комплексний підхід до лікування ВГВ, супровід процесу лікування, включаючи необхідні лабораторні обстеження, - усі ці питання розглядаються у окремому блоці онлайн-курсу.

Програма курсу:

- Епідеміологія вірусних гепатитів у світі: поточний стан, тенденції. Глобальна стратегія по вірусному гепатиту та світові рекомендації щодо елімінації

- Епідеміологія ВГС та ВГВ в Україні

- Патогенез ВГС та ко-інфекції з ВГС

- Патогенез ВГВ та ко-інфекції з ВГВ

- Вакцинація проти ВГВ, попередження передачі від матері до дитини

- Рекомендації щодо вакцинації проти ВГ дітей та дорослих

- Програми зменшення шкоди, як інструмент профілактики ВГС/ВГВ

- Заходи щодо забезпечення безпеки донорської крові

- Дії у випадку виникнення ситуації пов’язаної з високим ризиком інфікування ВГС та ВГВ при виконанні професійних обов’язків та випадковому контакті з кров’ю

- Скринінг та діагностика ВГС та ВГВ

- Визначення стадії та ускладнення ВГВ та ВГС

- Діагностика та лікування поза-печінкових проявів ВГС

- Лікування ВГС

- Лікування ВГВ

- Лікування цирозу та інших захворювань печінки у термінальній стадії. Паліативна допомога

Викладачі

Course Staff Image #1

Надута-Скринник Оксана Костянтинівна

Кандидат медичних наук, лікар, фахівець в галузі організації та управління охороною здоров’я. Має досвід викладацької діяльності на кафедрі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я, координатор та тренер проектів щодо вдосконалення надання первинної медичної допомоги, організації гендерно-чутливих інтервенцій зі Зменшення Шкоди в Україні, координації програм профілактики та лікування ВІЛ-інфекції в рамках проекту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Завідувала відділом стратегії імунізації Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Course Staff Image #1

Сергієнко Олександр Володимирович

Має вищу медичну освіту за напрямом «Лікувальна справа», освіту за напрямом «Правознавство». Лікар вищої категорії зі спеціальності «Трансфузіологія». Кандидат медичних наук зі спеціальності «Гематологія та трансфузіологія». В службі крові працював з 1997 року на посадах медичної сестри, фельшера-лабораната, лікаря-трансфузіолога, завідувача відділу. Має досвід роботи на посадах заступника декану Факультету підвищення кваліфікації викладачів НМАПО імені П. Л. Шупика, завідувача сектору безпеки крові Департаменту громадського здоров’я МОЗ України, технічного експерту з безпеки крові Проекту з безпеки крові в Україні Американського міжнародного альянсу охорони здоров’я (далі – АМОЗ) (проект «Надання технічної допомоги зі зміцнення служб переливання крові в певних країнах за Надзвичайним президентським планом США з боротьби зі СНІДом (PEPFAR)»). З квітня 2018 року працює на посаді технічного експерта з безпеки крові АМАОЗ в Україні: проект міжнародної технічної допомоги «Центр міжнародних партнерств» за Надзвичайним президентським планом США з боротьби зі СНІДом (PEPFAR)». Автор та співавтор понад 150 наукових та навчально-методичних праць в т. ч. 8 монографій, 5 навчальних посібників, 3 керівництв. З 2015 року по даний час – член редакційної колегії фахового міжнародного видання «Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа». Член робочих груп НМАПО імені П. Л. Шупика з розробки навчальних планів та програм для післядипломної підготовки лікарів зі спеціальносетй «Трансфузіологія» та «Гематологія», циклів ТУ «Менеджмент якості в службі крові»; циклів ТУ «Методологія викладання трансфузіології на післядипломному етапі підготовки лікарів-трансфузіологів», «Методологія викладання розділу «Гемотрансмісивні інфекції» на післядипломному етапі підготовки лікарів». Член Координаційної робочої групи Експертів з питань розвитку служби крові України та координаційної робочої групи Експертів з безпеки крові.

Course Staff Image #1

Боброва Ірина Анатоліївна

Лікар вищої категорії, доктор медичних наук зі спеціальності «Інфекційні хвороби». В 1991 році захистила кандидатську дисертацію з питань вірусного гепатиту В, в 2013 році – захистила докторську дисертацію присвячену вірусному гепатиту С на тему «Клініко-патогенетичні аспекти цитокініндукованих тиреопатій при хронічному гепатиті С та їх корекція». Протягом 2011-2013 років була головним інфекціоністом Національної академії медичних наук України. Член асоціації Інфекціоністів України, член та заступник голови наукового товариства спільноти інфекціоністів м. Києва та Київської області. Протягом тривалого часу обіймала посаду завідуючої консультативної поліклініки Інституту інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського. Наразі займає посаду головного лікаря Центру Сімейної медицини. Автор більше ніж 207 публікацій з актуальних питань медицини. Регулярно приймає участь в міжнародних практичних конференціях, проходила стажування за кордоном.

Course Staff Image #1

Волоха Алла Петрівна

Доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика. З 1992 року працює в області інфекційних хвороб у дітей і вроджених імунодефіцитів, з 2000 року – в області ВІЛ-інфекції. Стажувалася в провідних університетських клініках Канади, Ізраїлю, Австрії. Консультант Київського міського Центру ВІЛ/СНІД. Член педіатричних товариств ESPID з 1997 року і ESID з 2002 року. Лектор з ВІЛ-інфекції на семінарі «Tr@inforPedHIV» Європейської мережі з лікування ВІЛ-інфекції у дітей (PENTA) з 2013 р. Автор 150 наукових робіт, в тому числі 2 підручників. Брала участь в розробці уніфікованих клінічних протоколів з надання медичної допомоги «ВІЛ-інфекція у дорослих і підлітків» та «Лікування опортуністичних інфекцій у ВІЛ-інфікованих дітей». Пріоритетні напрямки в роботі: ВІЛ-інфекція, вроджені імунодефіцити, інфекційні хвороби у дітей, імунопрофілактика інфекційних хвороб.

Course Staff Image #1

Думчев Констянтин Вікторович

Лікар, магістр охорони здоров’я. Випускник Вінницького національного медичного університету, у 2003 році отримав ступінь магістра охорони здоров'я в Університеті Алабами (Бірмінгем, США).У минулому працював у Бюро Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) та в українському офісі Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC). З 2014 року працює науковим директором Українського інституту політики громадського здоров'я. Проводить дослідження у сферах, пов'язаних з вживанням психоактивних речовин та ВІЛ/СНІД, включаючи епідеміологію, вивчення ефективності програм профілактики та лікування, моніторинг та оцінку. Є членом Міжсекторальної робочої групи з моніторингу та оцінки МОЗ України, яка здійснює координацію моніторингових заходів та досліджень, пов'язаних із відповіддю на епідемію ВІЛ в Україні. Щороку презентує результати проектних досліджень УІПГЗ на міжнародних наукових конференціях. Автор публікацій у міжнародних фахових виданнях.

Course Staff Image #1

Живиця Дмитро Георгійович

Доктор медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб, завідувач кафедри інфекційних хвороб ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», керівник клініки КУ «Запорізький обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом» ЗОР. Більше 10 років проводить для лікарів тренінги і цикли тематичного удосконалення з проблем ВІЛ-інфекції і опортуністичних інфекцій. У 2005 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук: «Клінічні, реографічні та морфологічні зіставлення при хронічних вірусних гепатитах». У 2015 році захистив дисертація на здобуття наукового ступеня доктор медичних наук: «ВІЛ-інфекція: предиктори прогресування, підвищення ефективності високоактивної антиретровірусної терапії і віддалений прогноз захворювання». Живиця Д.Г. є автором 120 наукових робіт, в тому числі 3 деклараційних патентів на корисну модель, методичних рекомендацій, навчального посібника «ВІЛ-інфекція».

Course Staff Image #1

Кисляк Ірина Іванівна

Має стаж роботи у напрямі епідеміологія понад 27 років. Працювала завідувачкою епідеміологічного відділу Київської міської санітарно-епідеміологічної станції, начальником епідеміологічного відділу Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у м. Києві, здійснювала епіднагляд за інфекційними хворобами в межах території м. Києва, займалася розробкою, організацією та проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів на території столиці. Організовувала епіднагляд за керованими інфекціями, в тому числі дифтерією, кором, краснухою, епідемічним паротитом, кишковими інфекціями, вірусними гепатитами, здійснювала контроль за проведенням імунізації дитячого та дорослого населення, дотриманням вимог «холодового ланцюга» в закладах охорони здоров’я м. Києва. Приймала участь у програмах ВООЗ щодо ерадикації поліомієліту, елімінації кору та краснухи, тощо. У 2016 – 2017 роках очолювала роботу епідеміологічного відділу ДЗ «Український центр контролю та моніторингу захворювань МОЗ України». Приймала участь у розробці нормативно-правових актів щодо подання позачергових повідомлень щодо подій, які загрожують здоров’ю людей, зокрема кору, черевного тифу, менінгококової інфекції. Організовувала та проводила тренінги на національному рівні з питань профілактики кору, краснухи, поліомієліту, ентеровірусної інфекції та інших інфекційних хвороб. Наразі займає посаду начальника відділу епіднагляду за інфекційними хворобами ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Course Staff Image #1

Лапій Федір Іванович

Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л.Шупика. Захистив кандидатську дисертацію за темою: «Вивчення впливу стану здоров’я та факторів місцевого захисту на формування специфічної імунної відповіді при вакцинації оральною поліомієлітною вакциною у дітей». Член Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики. Протягом 2011-2017 років був головним позаштатним спеціалістом за фахом «Дитячої імунологія» Департаменту хорони здоров’я м. Києва. Протягом 2014-2016 років був експертом консультативно-експертної групи «Вакцини та імунобіологічні препарати» Державного експертного центру МОЗ України. Член Європейського товариства з дитячих інфекційних хвороб (ESPID), ГО «Українська Академія Педіатрії», член правління ГО «Всеукраїнської асоціації дитячої імунології», ГО «Батьки за вакцинацію». З 2001 р. працює в Київському міському дитячому центрі клінічної імунології де надає консультативну допомогу щодо інфекційної патології амбулаторним пацієнтам. Є автором більше 40 друкованих праць, співавтором навчального посібника з грифом МОН України «Актуальні питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей» (2001 р.), національного підручника «Дитяча імунологія» (2013 р.) та національного підручника «Дитячі інфекційні хвороби» (2016 р.).

Course Staff Image #1

Мозалевскіс Антон

Спеціаліст з медичних питань Європейського регіонального бюро ВООЗ в Копенгагені (Данія). Керівник з питань координації всіх видів діяльності, пов’язаних з гепатитами в Регіональному офісі, та технічної підтримки держав-членів Європейського регіону ВООЗ. В Університеті Страдінс, м. Рига, Латвія, отримав медичну освіту та пройшов спеціалізацію із сімейної медицини. Працював клініцистом протягом семи років і був залучений до ряду громадських спільнот, професійних організацій та регіональних експертних груп, які працюють у сфері профілактики та досліджень пов’язаних з ВІЛ, вірусними гепатитами. У 2012-2014 роках проходив навчання згідно Європейської програми по прикладній (інтервенційній) епідеміології (EPIET) та отримав ступінь магістра прикладної епідеміології Національної школи громадського здоров'я в Мадриді, Іспанія.

Поширені запитання

Курс безкоштовний?

Курс є повністю безкоштовним.

В який час будуть проходити заняття?

Відеолекції, завдання, форум доступні в будь-який час.

  1. Номер Курсу

    10
  2. Старт

    Вер. 2018
  3. Заняття закінчуються

    Груд. 2018
Зареєструватися на курс